подивись

Музей під відкритим небом Каратепе-Асланташ (Karatepe-Aslantaş)

За 24 кілометри на схід від району Кадірлі (Kadirli) знаходиться замок Каратепе (Karatepe), що є унікальним зразком оборонної архітектури і виступав як прикордонний замок Аданави (Adanava) – міста-держави, що існувало під час пізнього хеттського періоду в Анатолії. Його збудували за наказом «суверену регіону» Азатівади (Azatiwada) у 8 столітті до н. е. для захисту міста від нападів з півночі.

Археологічне значення Каратепе-Асланташ (Karatepe-Aslantaş) пояснюється двомовними написами (фінікійською та лувійською), також відомими як Двомовний напис Каратепе та письменами Азатівада (Azatiwada), їх часто порівнюють із Розеттським каменем. На дверях базальтових стел і рельєфів є написи, написані як фінікійським алфавітом, так і лувійськими ієрогліфами (що є найдовшим текстом у цій комбінації), він зіграв дуже важливу роль для розшифровки лувійської мови.

Розташована в однойменному національному парку площею 4341 гектари, археологічна пам’ятка Каратепе-Асланташ (Karatepe-Aslantaş Arkeoloji Alanı) є прекрасним прикладом успішної археологічної консервації і приймає відвідувачів як найперший і найбільший музей Туреччини під відкритим небом. Місце оточене природними красотами, історією, дикою природою та дамбою Асланташ (Aslantaş).

Археологічна пам’ятка Каратепе-Асланташ (Karatepe-Aslantaş) була включена до Попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО (UNESCO Dünya Mirasları Geçici Listesi) у 2020 році.

Руїни Кастабали (Kastabala)

Кастабала (Kastabala), яку в давнину називали Ієраполісом (Hierapolis), є дуже важливим античним містом у регіоні Чукурова (Çukurova). Місто варто побачити задля старовинного театру, замку, лазням і колонадним проспектам.

Майже всі руїни, що збереглися в Кастабалі (Kastabala), датуються римським періодом, включаючи дві церкви з першої половини VI століття. Місто було дуже важливим релігійним центром у римський та візантійський періоди, але було значною мірою пошкоджено через землетруси 524 та 561 років і втратило значення як поселення після хрестових походів. Замок Бодрум (Bodrum) було додано до міста після 13 століття.

Мечеть Ала (Ala)

Мечеть Ала (Ala Cami) розташована в районному центрі Кадірлі (Kadirli), її називають також Ая-Софія з Чукурови (Çukurova’s Agia Sophia). Вона є найважливішою спорудою в Османіє, історія якої охоплює римську, візантійську та турецько-ісламську цивілізації. Побудована як римський храм в першій половині II століття, вона був перетворена на церкву з архітектурним доповненням у V столітті, під час східно-римського періоду. Ала Джамі (Ala Cami) також є головним культурним надбанням з точки зору соціальної культури та релігії. Розкопки показали, що мечеть разом із склепом була побудована як церква і що раніше вона була покрита мозаїкою. Храм використовувався як мечеть з часів Бейліка Дулкадіра (Beylik of Dulkadir).

Замок Топраккале (Toprakkale)

Замок Топраккале (Toprakkale Kalesi) датується 2000 р. до н. е. Замок має прямокутну форму, 12 бастіонів та зовнішнє придворне укріплення. Він був перебудований за часів халіфа Гаруна аль-Рашида з династії Аббасидів (Abbasid Caliph Harun al-Rashid) (8 століття) з використанням чорних каменів. Замок Топраккале (Toprakkale) побудований на рукотворному пагорбі, на самому стику доріг Османіє-Адана (Osmaniye-Adana) та Хатай (Hatay). В османські часи його називали замком Киник (Kınık Kalesi).

Замок Харун Решіт (Harun Reşit)

Замок був побудований у 799 році Фарач Беєм (Faraç Bey), хранителем кордону халіфа Гаруна аль-Рашида з династії Аббасидів (Abbasid Caliph Harun al-Rashid), з метою захисту регіону та прилеглих стратегічних шляхів, а також забезпечення зв'язку з іншими замками. Хорасанські турецькі найманці розміщувались на території замку та прилеглих землях. Побудований на природних скелях, замок був завойований візантійцями в 10 столітті, мамелюками в 13 столітті та єгиптянами в 14 столітті. Первісна форма замку Харун Решіт (Harun Reşit) залишається незмінною.

Плато Османіє (Osmaniye)

Плато є однією з територій, що відігравали важливу роль в історії Османіє (Osmaniye), і містить компоненти сільського життя та природи. Крім того, на плоскогір’ї зберігається традиція ашик (âşık) (популярні турецькі трубадури). У горах, що оточують провінцію Османіє (Osmaniye), є численні плоскогір’я, такі як Зоркун (Zorkun), У Етлі Урюн (Ürün), Олукбаши (Olukbaşı), Фенк (Fenk), Мітісін (Mitisin), Багдаш (Bağdaş), Чигсар (Çığşar), Максутолугу (Maksutoluğu), Алмаджик (Almacık) і Алманпинари (Almanpınarı).

Термальне джерело Харуніє (Haruniye)

Термальне джерело Харуніє (Haruniye), розташоване на землі уздовж річки Джейхан (Ceyhan), вкритій деревами. Ця місцевість пропонує захоплюючий вид, цілющі води та чудову можливість відпочити та оздоровитись.